Родовий травматизм матері пологи вагітність і пологи каталог статей сайт для мам і тат г

Для початку визначимося з термінами. Родовий травматизм матері включає:

розрив вульви, стінок піхви, про-межності (рис.1),
ушкодження шийки і тіла матки (розрив шийки матки, тіла матки, виворіт матки),
розбіжність і розрив лонного визнали-вати,
післяпологові свищі.

Причини післяпологових травм можуть бути різноманітними:

пологи великим, гігантським або Переношеним плодом, в результаті чого відбувається перерозтягнення м'яких тканин родового каналу, розхожі-дення симфізу (кісток лонного зчленування),
швидкі і стрімкі пологи,
затяжного перебігу пологів, тому що через тривале стояння голівки плоду в од-ної площини таза відбувається набряк тканин, здавлює головкою, нару-шення їх кровопостачання і живлення, що призводить до порушення розтягується-мости, до омертвіння цих тканин,
рубцеві, запальні зміни або ригідність тканин шийки матки, піхви, промежини, що також відбивається на їх розтяжності,
вузький таз,
тазове передлежання плоду (першим по родовому каналу просуває-ся тазовий кінець плода, діаметр якого менше діаметра головки, через що родові шляхи недостатньо підготовлені для дбайливого проходження плечового пояса і головки),
накладення акушерських щипців,
невміла захист промежини медичним персоналом в другому періоді пологів (в періоді вигнання).

розрив вульви

Вульвой називаються зовнішні статеві органи жінки, до яких відносяться ло-пліч, великі і малі статеві губи, клітор, переддень піхви, куди відкривається на-ружной отвір сечовипускального ка-налу. Розриви вульви частіше зачіпають ма-круглі статеві губи, клітор і мають вигляд над-перерв або тріщин. Оскільки область клі-тора і малих статевих губ дуже добре забезпечується кров'ю, кровотеча може бути досить значним.

Лікування. При огляді і виявленні розривів їх зашивають під місцевою анесте-зией. При пошкодженні клітора зашивання розриву можливо під внутрішньовенним нар-козом (наркотична речовина вводиться в вену), тому що це дуже чутлива і бо-лезненность зона. У післяпологовому періоді регулярно, після кожного сечовипускання і дефекації, необхідно підмивати на-ружной статеві органи. Шви не снима-ються, тому що застосовуються розсмоктуються нитки.

травми піхви

Піхву в середньої третини добре рас-тяжімо, тому рідше травмується. У верх-ній третини розрив піхви може перехо-дить на звідпіхви і поєднуватися з розрив-вом шийки матки. У нижній третині дуже годину-то розриви піхви поєднуються з розрив-вом промежини.

При пошкодженні стінки піхви віз-ника кровотеча, що легко діагностується-ється при огляді родових шляхів в дзеркалах, такий огляд проводиться всім породіллям відразу після народження посліду. Іноді слизова піхви, що покриває м'язову оболонку, залишається ціла, а під нею пошкоджені-ється посудину, що призводить до накопичення кро-ві, що не має виходу назовні, і освітньої-ня гематоми - «синця».

Лікування. При виявленні гематоми прошивається судину, що кровоточить разом з підлеглими тканинами, при простому розриві стінки піхви - зашивається місце пов-нов. Шви не знімаються.

Якщо розрив піхви у верхній його третині переходить на склепіння піхви, вироб-диться ручне обстеження матки для виключення її розриву в області нижнього сегм-та. Для цього також проводиться внутрівен-ний наркоз, акушер-гінеколог вводить руку в матку, обмацує її стінки, щоб исклю-чить розрив матки.

Можливі ускладнення. Якщо гематома відразу після пологів залишається непоміченою лікарем, вона може збільшитися в розмірах через триваючого кровотечі під слизовою. При цьому жінка може досл-ють хворобливість в промежині, відчуття розпирання. Ці симптоми не можна залишити без уваги, потрібно обов'язково сказати про це лікареві, так як збільшую-щаяся гематома може нагноиться.

розрив промежини

Розтяжність тканин має свої преде ли. Передлежачої частина плоду, просуваючись по родовому каналу і досягнувши тазового дна, сильно тисне на промежину, розтягуючи тканини. Якщо тканини не еластичні, запалені або рубцево змінені (маються рубці пос-ле попередніх пологів), часто виникає раз-рив промежини. Іноді він виникає при неправильній захисту промежини акушер-кою.

Акушерська допомога при головному передлежанні плода, т.зв. «Захист промежини», складається з наступних моментів:

Акушерка попереджає преждевре-менное розгинання голівки плоду. У нормі голівка повинна проходити через вульварное кільце в зігнутому стані, при якому менше тиск па промежину. Для цього акушерка ліву руку кладе на лонное соч-Ленен породіллі і прорізуються го-голівку. Таким чином акушерка затримує розгинання головки (рис. 2а).

Одночасно з цим правою рукою акушерка зменшує напругу тканин промежини: праву руку долонною поверхнею кладе на промежину так, що се чотири пальці щільно прилягають до об-ласті лівої статевої губи, а великий па-лец - до області правої. Обережно на-давлівая на м'які тканини уздовж великих статевих губ, акушерка зводить їх до про-межності, зменшуючи її напруга, тобто поступово зсуває шкіру з головки немовляти (рис. 2б).

Акушерка регулює потуги, «вимкнення-чаю» або послаблюючи їх при необхідності. У цьому процесі активну участь породілля, їй необхідно прислухатися до вказівок акушерки, своєчасно реагувати на всі її прохання (рис. 2в). Коли головка темний-ними буграми встановилася в статевої щілини, а подзатилочная ямка знаходиться під лобковим зчленуванням, жінці рекомендується Прека-ратить тужитися: для цього вона глибоко і годину-то дихає ротом, а акушерка обома руками затримує просування головки до вікон-чення потуги. Після закінчення потуги аку-Шерком правою рукою зісковзує дві-жениями знімає тканини з особи плода, а лівою рукою повільно піднімає голівку, розгинаючи її. Якщо є необхідність, породілля ту-жится з силою, достатньою для повного ви-ведення головки з статевої щілини.

Після народження голівки, якщо плечики самостійно не народжуються, акушерка ла-донямі захоплює голівку за скронево-щічні області і тягне її назад до появи третини переднього плічка під лонное просочлене-ня. Коли плече підведено під лоно, лівою рукою захоплюють головку, піднімаючи її вгору, а правою рукою зрушуючи тканини переможе-ності з заднього плічка, виводячи його (рис. 2г).

Коли лікаря стає зрозуміло, що є ознаки загрози розриву, виробляють розріз промежини. Здається, яка різниця, розріз або розрив, якщо в результаті все одно метушні-кає необхідність у накладенні швів? Справа в тому, що рівні краї при розрізі простіше со-поставити, і загоєння шва йде краще, з меншими ускладненнями. Розтрощені, нерівні краї розриву зіставити складність неї, шви частіше нагнаиваются, можуть разва-литися.

Якщо своєчасно не проводився розріз промежини, то стався розрив ліг-ко діагностується.

Розриви промежини бувають трьох ступенів:

I ступінь - невеликі раз-риви шкіри промежини,
II ступінь - розриви шкіри промежини поєднуються з раз-ривом м'язів тазового дна (в ос-новних це м'яз, підтискають-щая задній прохід),
III ступінь - в процес вовле-каються сфінктер прямої кишки (круговий м'яз, що замикає пряму кишку), пряма кишка.

Розрив промежини III ступеня-ні відноситься до важкого виду акушерської травматизації.

Лікування. Краї рани зіставляються і зашиваються пошарово. Під час післяопе-раціон періоду не можна сідати в тече-ня 3 тижнів, не рекомендується тужитися. Шви після розрізу або розриву щодня обробляються зеленкою або розчином марганцівки (це робить акушерка), після кожного відвідування туалету рекомендується підмиватися. Якщо були накладені кетгутовие шви, вони не знімаються, якщо шелко-ші, - знімаються на четвертий-п'ятий день.

Неспроможність м'язів тазового дна, в результаті чого з роками може воз-никнути опущення стінок піхви, опущені-ня стінок сечового міхура, прямої кишки, випадання матки.
Нагноєння швів.
У разі розриву промежини III ступеня, що залишився після пологів, біль-ні скаржаться на нетримання газів (якщо стався надрив сфінктера заднього про-ходу), рідкого або твердого калу (при розривах прямої кишки меншою або біль-ший ступеня).

Старі розриви промежини, залишати-шиеся по тій або іншій причині невідновлення, оперують: при першого ступеня зашиваються при зяянні статевої щілини, вто-раю ступінь - зашивають, як і свіжі раз-риви, з видаленням рубцевої тканини, при опущенні стінок піхви роблять пластику стінок.

Старі розриви третього ступеня заши-ють з відновленням цілості сфінктера і прямої кишки.

Розрив шийки матки

Шийка матки являє собою по-лий м'язовий циліндр, усередині якого знаходиться цервікальний (шийного) канал. У першому періоді пологів поступово від-ходить вкорочення цього «циліндра», його довжина сходить нанівець, утворюється матковий зів (коло), який починає розширюватися в діаметрі, досягаючи 10-12 см. У другому періоді пологів плід з матки через маточ-ний зів починає свій рух по родового му каналу. Розриви шийки матки частіше все-го відбуваються при великому плоді, стрімко-них пологах, рубцевої деформації ший-ки матки, цервіцітах (запаленнях шийки матки), при ранніх потягах, коли маточ-ний зів недостатньо розкритий, а жінка починає тужитися. Тому при появле-ванні потуг обов'язково потрібно сказати про це лікареві, щоб той оцінив, чи можна вам тужитися.

Ступеня розривів шийки матки:

I ступінь - довжина розриву до 2 см,
II ступінь - довжина розриву бо-леї 2 см, але розрив не доходить до склепіння піхви,
III ступінь - розрив доходить до склепіння піхви або перехо-дить на нього.

III ступінь розриву шийки матки відноситься до важкого ві-ду акушерського травматизму під час пологів. Не можна виключити пере-хід розриву шийки матки на нижній сегмент матки, тому проводиться ручне обследова-ня порожнини матки.

Лікування. Для діагностики розриву шийки матки під час огляду шийки мат-ки в дзеркалах, який проводять всім дружин-щінам після пологів, ретельно оглядаючи-ють весь матковий зів по колу. Зашивають-ся все розриви більше 1 см в довжину. Шви не знімаються.

Ектропіон - виворіт шийки матки, якщо розрив залишився незашітим.
Рубцова деформація шийки матки.
Істміко-цервікальна недостатність-ність під час наступної вагітності, що призводить до викиднів, передчасних пологів через те, що пошкоджена шийка матки не утримує плодове яйце в порожнині матки.

застосування спазмолітичних препа-ратів в пологах (НО-ШПА), сприяють розкриттю шийки матки,
недопущення передчасних потуг в кінці першого періоду пологів, коли маточ-ний зів ще недостатньо розкритий,
своєчасна діагностика утиску шийки матки,
знеболювання пологів при необходимос-ти і т.д.

Старі розриви шийки матки і ентропіон лікують оперативно (пластика шийки матки) або за допомогою лазера в разі невеликого ентропіон.

розрив матки

На щастя, розрив матки зустрічається досить рідко - 1 випадок на 3-5 тисяч пологів. Основні причини, що призводять до цього ускладнення:

механічні перешкоди народження плода (в 10% випадків всіх розривів мат-ки) при невідповідності розмірів голівки плоду і тазу матері (великий плід, гідро-цефалія, клінічно вузький таз, розгинальні передлежання, коли головка встуила-Пает в родові шляху не потилицею, а лобі-ком або особою, яка - при цьому розмір го-спритні, яким вона йде по родових шляхах, значно збільшується), пухлини мало-го таза і т.д.,
зміни структури маткової м'язи (міометрія) в результаті частих вискоблювання, абортів, хронічних ендоміометріта - запалення матки, частих пологів. До цієї групи належить розрив матки по ста-рому рубцю після попередніх пологів (кесаря-під перетин), консервативної міомектомії (видалення вузлів міоми із збереженням матки) і т.д. Зустрічається в 90% випадків всіх розрив-вов матки,
насильницький фактор зустрічається вкрай рідко, в основному при застосуванні акушерських щипців.

При загрозі розриву матки або полягавши-шемся розриві матки проводиться кесарів розтин, витягання плоду і посліду, ушіва-ня розриву. Якщо пошкодження матки зна-ве і вшити стінку не представляється можливим, видаляється матка.

післяпологові свищі

Свищі (ходи між органами - маткою і сечовим міхуром або маткою і прямою кишкою) відносяться до важких видів родового травматизму. Вони бувають мочеполо-вимі (між органами сечового і статевого тракту) і кишково-піхвовими (між прямою кишкою і піхвою). Післяпол-ші свищі утворюються в результаті дли-тельного здавлювання і омертвіння м'яких тканин, що частіше зустрічається при клінічес-ки вузькому тазі, коли головка плода довго стоїть в одній площині, немає її надійшли-ного руху по родових шляхах. В середньому через тиждень після пологів відкинув-ються омертвілі тканини, утворюючи хід, пові-щення між різними органами, в резуль-таті чого через піхву починається відходження калу або сечі.

Діагностика свищів не представляє труднощі, тому що пацієнтка сама помічає відходження калу або сечі через піхву. При огляді в дзеркалах виявляється де-фект вагінальної стінки або шийки матки, що має хід в сторону сечового міхура або прямої кишки.

Лікування. Через 3-4 місяці після пологів проводиться операція. Профілактика заклю-чає в недопущенні тривалого стояння голівки плоду в одній площині.

Розбіжність і розрив лонного зчленування

Лонное зчленування - з'єднання двох тазових кісток в області лобка. У нормі під час вагітності спостерігається розм'якшити-ня зчленувань таза, особливо лонного, але іноді може бути надмірне його расхожде-ня (більше 0,5 см).

Основні причини, що призводять до цього ускладнення:

вузький таз,
великий плід,
оперативні втручання (акушерс-кі щипці, витягання плоду за тазовий ко-нец) у жінок з вузьким тазом.

Жінка скаржиться на біль в області лобка, яка посилюється при русі. При огляді між лоннимі кістками визна-виділяється хворобливе поглиблення. При УЗД або рентгенівському дослідженні відстані-ня між лоннимі кістками більше 0,5 см.

Лікування. Пацієнтці рекомендується ща-дящій режим (постільний, в положенні ле-жа на спині) протягом 3-5 тижнів, примі-ються препарати кальцію і вітаміни. При наступній вагітності рекомендується розродження шляхом операції кесаревого розтину.

Лікар акушер-гінеколог, к.м.н. м. Київ