Ж.К. Елевсінова, К. Бекмамбетова, А. Ергешбаева, В. Ємельянова, А. Зацарінская,
Г. Мірсеітова, Н. Харламова
Кафедра інтернатури і резидентури з акушерства та гінекології Каз НМУ ім.
Асфендіярова
Актуальність. Перенашенная вагітність на сьогоднішній день є однією з актуальних проблем в акушерстві, в зв'язку з високою частотою патологічних процесів як з боку родового акту, так і з боку плоду, що призводить до підвищення перинатальної смертності. Частота переношування становить 1,4-14%, в середньому 8% [1,2]. Перинатальна смертність при переношеної вагітності досягає 19%, а неонатальна захворюваність-29%, що в 6 разів вище, ніж при доношеною вагітності. Це пов'язано з низькою стійкістю плода до гіпоксії внаслідок підвищеної зрілості структур головного мозку плода і зменшення надходження до нього кисню через морфо-функціональних інволютивних змін в плаценті [1,3]. У зв'язку з чим надзвичайно важливим для визначення акушерської тактики є оцінка особливостей кардиотокографии плода і плодово-матково-плацентарного кровотоку.
Переношування вагітності означає запізніле виникнення родової діяльності. Розрізняють істенное (біологічне) переношування вагітності і уявне (хронологічний) переношування або пролонговану вагітність. Істинно приношення вагітність триває більше 10-14 днів після очікуваного терміну пологів (290-294дня) і закінчується народженням дитини з ознаками біологічної перезрілості, що і визначає високий ризик формування у нього анте \ интранатального дистрес синдрому і утрудненою неонатальної адаптації [2,3]. При її розвитку часто спостерігаються порушення скорочувальної активності матки, що призводить до збільшення оперативних втручань і до внутрішньоутробного страждання плода. Переношену вагітність правильно розглядати як патологічне явище, обумовлене впливом різного виду факторів [2,3].
Етіологічним фоном можуть бути перенесені дитячі інфекційні захворювання (вітряна віспа, кір, краснуха і т.д.), інфантилізм, різні екстрагенітальні захворювання, порушення менструальної функції [3].
Також грають роль перенесені аборти, запальні захворювання внутрішніх статевих органів, які викликають зміни в нервово-м'язового апарату матки, різні ендокринні захворювання. Розрізняють істинне (біологічне) переношування вагітності і уявне (хронологічний) переношування або пролонговану вагітність [4].
Перебіг вагітності, попереднє перенашиванию, нерідко ускладнюється раннім токсикозом, загрозою переривання вагітності, гестозом, фетоплацентарної недостатністю і іншими захворюваннями. У пологах при переношеної вагітності дуже висока частота ускладнень: допологове вилиття навколоплідних вод, слабкість родової діяльності, кровотечі, високий ризик оперативного розродження [5].
Мета дослідження: вивчення перебігу вагітності, особливості гемодинаміки та перебігу періоду новонародженості при переношеної вагітності. За даними проведеного аналізу при преношенной вагітності вік жінок коливався від 18 до 40 років. Середній вік жінок склав 26,5 років. Первородящие старшого віку склали - 8,6%, повторнородящі - 63,3%, які багато - 1,4%. Аналіз екстрагенітальної патології виявив наявність хронічних захворювань у 67,3% жінок. Найбільш часто зустрічалася патологія щитовидної залози-31,7%, інфекції сечовивідних шляхів - 30,4%, дитячі інфекції в анамнезі - 15,7%. З гінекологічних захворювань запалення органів малого таза відзначається у 18,9%, порушення менструального-оваріального циклу - у 5,4% жінок. Запізнілі пологи в анамнезі спостерігалися у 4,5% жінок.
З гінекологічного анамнезу звертає увагу висока частота абортів - 28,8%, невиношування - 19,9% і перенесеного безпліддя - 5,4%.
Перебіг вагітності ускладнився у 78,3% жінок: загроза - переривання - у 21,4%, хронічної фетоплацентарної недостатністю - у 9,3%, патологією навколоплідних вод (багатоводдя) - у 8,2%. З екстагенітальних захворювань під час вагітності найбільш часто спостерігалася анемія - 29,7%, гестаційний пієлонефрит - 3,8%. Антенатальна гіпоксія плода спостерігалася - у 23,5% вагітних, великий плід - у 21,5%.
При надходженні вагітним була проведена кардіотахограмма (КТГ). Аналіз інтерпретувався за даними показника страждання плода (ПСП). За даними КТГ ПСП = 1,0 (норма) діагностовано у 55,8% вагітних, ПСП до 1,5 (легкого ступеня) у 21,7% вагітних, ПСП до 2,0 (середнього ступеня) - у 17,94% і понад 2,0 (тяжкого ступеня) - у 6,7% вагітних.
Аналіз протоколів доплерометричних досліджень маточно- плацентарного кровотоку при переношеної вагітністю виявив, що показники в обох маткових артеріях були в межах норми. При аналізі допплерометрії плодово-плацентарного кровотоку були виявлені патологіческте зміни. Відомо, що патологічні КСК в артеріях пуповини плода характеризуються зниженням кінцевої діастолічної швидкості кровотоку, що свідчить про значне підвищення периферичного судинного опору плодової частини плаценти і виражається в збільшенні індексів судинної резистентності вище нормативних значень [6]. За даними ретроспективного дослідження у пацієнток з переношеної вагітністю спостерігалося достовірне зміна СДО (3,27), ІР (0,73) і ПІ (1,05). Аналіз проведених досліджень показав, що при оцінці КСК в артерії пуповини плода найбільш характерно підвищення СДО і ІР.
На відміну від артерії пуповини патологічні КСК в среднемозговой артерії характеризуються не зниженням, а підвищенням діастолічної швидкості кровотоку, тому при стражданні плода відзначається зниження чисельних значень індексів судинного опору в мозкових судинах [5,7]. У нашому ретроспективному дослідженні СДО склав 1,89, ПІ склав 1,32, ІР - 0,78.
Таким чином, з урахуванням отриманих результатів доплерометричних досліджень у вагітних з переношеної вагітністю встановлені порушення гемодинаміки в плодово-плацентарного басейні кровообігу. Так при оцінці КСК в артерії пуповини найбільш характерно підвищення СДО і ІР.
При оцінці КСК в среднемозговой артерії навпаки характерно зниження СДО і ПІ. При переношеної вагітності порушення плодового кровотоку спостерігаються в 60%, з них в 26,67% ці порушення поєднані.
При терміні вагітності 40-41 тиждень і більше індукція пологів проводилась у 11,7% породіль, у 7,6% - з приводу переношування, у 4,6% - з приводу гіпоксії плода, з них пологи закінчилися операцією кесарів розтин - 3, 7%. Родостімуляція проводилася у 21,5%, родовозбуждение у - 12,9%. З ускладнень під час пологів найбільш часто спостерігалося відходження навколоплідних вод - 41,9%, слабкість родової діяльності - 19,3%, дефект посліду спостерігався у 16,1%, кровотеча в періоді пологів у - 3,2%.
Оперативне розродження спостерігалося в 14,5% пологів, найбільш частою причиною операцій є загрозлива гіпоксія плоду 8,3%. В асфіксії народилися 27,4% новонароджених, з них в асфіксії легкого ступеня - 11,2%, в асфіксії середнього ступеня тяжкості - 9,6%, в асфіксії тяжкого ступеня - 6,5%.
Протягом періоду новонародженості у 12 новонароджених - 19,3% протікало на тлі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, в 7 випадках - 11,3% спостерігалася кефалогематома.
Також результатами даного дослідження були підтверджені численні дослідження про вплив терміну вагітності на перебіг періоду новонародженості. Проведеним аналізом підтверджено, що при терміні вагітності понад 41 тижні порушується стан плода, збільшується кількість новонароджених народжених в асфіксії і погіршується протягом періоду новонародженості.
Таким чином, діагностика стану плода при терміні вагітності понад 41 тижнів має важливе значення для вибору термінів і методів розродження з метою поліпшення перинатальних наслідків.
Ж.К. Елевсінова, К. Бекмамбетова, А. Ергешбаева, В. Ємельянова, А. Зацарінская,
Г. Мірсеітова, Н. Харламова
Қазіргі заман акушерлігіндегі күні асқан жүктілік
Т үйін:
Түйіндi создер: мерзiмiнен Аскан жүктілік, перінатальди діагностика.
Prolonged pregnancy in modern obstetrics
Resume: Thus, diagnostics of fetus condition at gestation age of more than 41 weeks is important for selection of delivery dates and methods in order to improve perinatal results.
Keywords: Prolonged pregnancy, perinatal diagnostics.
Пошукові слова:
Попередня публікація ІЦН В ПРОБЛЕМИ невиношування вагітності. Наступна публікація РОЛЬ органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки В ПОЄДНАННІ З НЕПЛІДНІСТЮ