вагітність
Вагітність - фізіологічний процес, в ре-док якого з заплідненої яйцеклітини в організмі дружин-Київщини розвивається плід. Нормальна вагітність у жінок про-продовжували в середньому 280 днів, (9 місячних місяців) і завершується пологами.
Вагітність починається з моменту утворення зиготи в резуль-таті злиття ядер жіночої та чоловічої статевої клітини. У рідкісних випадках, коли в яєчниках відбувається одночасне дозрівання декількох фолікулів, в результаті подальшого запліднення вивільнених яйцеклітин може розвинутися багатоплідна бере-менность. Після злиття ядер починається дроблення запліднені-ної яйцеклітини. В процесі дроблення зигота, спочатку не збільшуючи в обсязі, просувається по матковій трубі в направ-лення матки. Час просування зиготи по матковій трубі строго регламентоване і визначається співвідношенням в організмі дружин-Київщини статевих гормонів: естрогени активізують перистальтику, прогестерон пригнічує дію. Занадто швидке про-рух зиготи під впливом естрогенів буде перешкоджати її прикріплення до слизової матки. Уповільнення просування приво-дит до впровадження вже ділиться яйцеклітини в слизову самої маткової труби, що призведе до розвитку позаматкової, або труб-ної вагітності.
На 4-й день зигота потрапляє в порожнину матки, проте її при-кріплення до стінки матки (імплантація) відбувається тільки через 7-8 днів після запліднення. Підтримка життєдіяльності зиготи здійснюється в цей час за рахунок поживних речовин, що містяться в рідині маткових труб.
У момент імплантації зиготи слизова оболонка матки під впливом естрогенів і прогестерону, що виділяється жовтим тілом, знаходиться в секреторній фазі, під час якої відбувається раз-растание слизової оболонки матки, що сприятливо позначається на процесі імплантації. Під впливом збільшується кон-центрації в крові прогестерону, який продукує жовтим тілом, гальмується м'язова активність матки, що також сприяє закріпленню яйцеклітини до слизової.
Імплантація зиготи здійснюється за рахунок цітоліческой де-ності трофобласта - найбільш периферичних клітин зародка. Трофобласт на перших порах забезпечує і харчування плодового яйця, розплавляючи прилеглі до нього клітини слизової матки і всмоктуючи поживні речовини.
Імплантація зародка супроводжується різким посиленням аффе-рентної імпульсаніі зі слизової матки в центральну нервову систему, зокрема, гіпоталамус, який, в свою чергу, через вироблення ЛГ-вивільняє фактора сприяє збільшенню викиду в кровотік лютеїнізуючого гормону гіпофіза. У ре-док цього, циклічний тип функціонування ендокринного апарату жінки на час вагітності замінюється тонічним, при якому основним гонадотропним гормоном гіпофіза, посту-Пающіє в кровотік вагітної жінки, є лютеїнізуючого-щий гормон. Жовте тіло яєчника під дією цього гормону розростається, утворюючи жовте тіло вагітності. Прогестерон, у великих кількостях виробляючи жовтим тілом, створює умови, сприятливі для збереження вагітності (гальмування сокраще-ний мускулатури матки, підвищена чутливість слизової до дотику, розвиток залізистих часточок молочних залоз).
Під час вагітності зміни зазнає вся ендокринна система жінки, перш за все - гіпофіз. Збільшення гіпофіза, особливо його передньої долі, призводить до гіперпродукції його гір-монов - соматотропного, лютеїнізуючого, адренокортікотроп-ного і лактогенного.
Гіперпродукція тропних гормонів гіпофіза призводить до вище-ня активності периферичних залоз внутрішньої секреції: в над-почечникам відбувається гіперплазія коркового шару, більш, ніж у половини вагітних жінок в першій половині вагітності реєструються гіперфункція щитовидної залози, функція пара-щитовидних залоз, тісно пов'язана з кальцієвих обміном, в зв'язку з формуванням скелета плода також різко зростає. В яєчниках висока гормональна активність жовтого тіла зберігається до 24-го тижня вагітності. Після регресу жовтого тіла його ендокринну функцію починає виконувати плацента, виробляючи естрогени, прогестерон і хорионального гонадотропін, близький за механізмом дії до лютеїнізуючого гормону гіпофіза. Таким чином, в другу половину вагітності гормональна активність плац-ти забезпечує оптимальне протікання процесу виношування плоду.
Плацента (дитяче місце) - утворюється під час беременнос-ти орган, що забезпечує зв'язок плода з материнським організмом. Плацента, що формується до 4 го місяця вагітності, представ-ляет собою за формою товсту корж діаметром близько 18 см і товщиною 3 см. Судинна мережа плаценти складається з двох систем: матково-плацентарної і плодової. Це забезпечує відособленість двох кровоносних систем - матері і плоду. Незважаючи на те, що кров плода і матері не змішується, обмін речовин між ними відбувається досить енергійно через мембрану стінок капілярів ворсинок і їх покривний епітелій. Завдяки наявності великої кількості ворсинок, що функціонує поверхню плаценти зна-ве збільшується і становить до 6 м2. На цій площі і здійснюються обмінні процеси між матір'ю і плодом. Багато речовин проходять через плаценту в незмінному вигляді. Так, від матері до плоду переходить кисень, а в зворотному напрямку - вуглекислий газ. Якщо з якихось причин вимикається поло-вина плаценти, плід гине від кисневого голодування. Через плаценту легко проходять такі метаболіти, як аміак, сечовина і сечова кислота, а також глюкоза, солі, вода, деякі лікарські недержавні речовини (хлороформ, ефір, морфін, сульфаніламіди, антибіотики і ін.), Гормони і вітаміни. Білки надходять з материнського організму, в основному, у вигляді амінокислот, жири також піддаються попередньому діалізу. Заслуговує внима-ня і проникність плаценти для антитіл, токсинів і вірусів, а при пошкодженні плаценти - і мікроорганізмів, що знаходяться в крові матері. Таким чином, проникність плаценти для широ-кого спектра речовин є не тільки благом, а й таїть у собі велику небезпеку. Надходження в кровотік плоду нікотину, алко-голя, наркотиків, медикаментів і вірусів відбивається на здоров'я майбутньої дитини, а в ряді випадків може привести до внутріутроб-ної загибелі плоду.
Критичні періоди вагітності
Протягом вагітності виділяють кілька критичних періодів, коли вплив несприятливих факторів на плід найбільш небезпечно.
- Перший критичний період - 7-14-й день після запліднити-ня (імплантація зиготи в слизову матки). Основні шкідливі фактори в цей час, що порушують процес імплантації - иони-зірующая радіація, перегрівання, киснева недостатність.
- Другий критичний період - 3-6-й тиждень вагітності (пе-од початку утворення внутрішніх органів). В цей час йде найбільш інтенсивна закладка центральної нервової системи (15-25-й день вагітності), органів зору - (24-40-й день), серця - (20-40 день). Тому вплив несприятливих факторів в ці часові інтервали буде проявлятися в подальшому нали-Чієм виражених аномалій розвитку тієї чи іншої системи орга-нів дитини. У другій половині вагітності чутливість плода до шкоди-ним факторам знижується.
- Третій критичний період. Останні тижні внутріутроб-ної життя плода також є найбільш небезпечними, так як в цей період відбувається бурхливе збільшення маси плода, а зростання плаценти припиняється. Тому ускладнення перебігу вагітності (відшарування плаценти, нефропатії, пізні токсикози і ін.) В цей період можуть відбитися на завершення формування деяких органів (статевих, сечовивідних і ін.).
Під час вагітності організм жінки зазнає значну тільні зміни, що охоплюють практично всі органи і систе-ми. З боку скелета відзначаються явища остеопорозу, деяке збільшення рухливості в зчленуванні таза. Центральна і перифе-річеская нервова система також змінюють рівень своєї активності. Збільшується число і підвищується чутливість інтероцепторов матки, змінюється тонус вегетативної нервової системи. На початку вагітності - в сторону ваготонии, потім починає переважати тонус симпатичного відділу. На 3-4 місяці вагітності і наприкінці її (за 10-12 днів до пологів) відбувається зниження возбуди-мости кори великих півкуль, що досягає максимуму до початку пологів. При цьому значно зростає збудливість спинного мозку і рефлекторна збудливість матки. Серцево-судинна і дихальна системи відчувають підвищені навантаження як за рахунок високого стояння діафрагми, так і в зв'язку з життєзабезпеченням плода. Печінка і нирки також функціонують зі значним на-напругою. Обмін речовин перебудовується в бік переважання асиміляційних процесів. Маса тіла жінки збільшується до кінця вагітності на 5-10 кг.
Найбільші зміни під час вагітності зазнає мат-ка. Відбувається її зростання і гіпертрофія. Вага матки може зростати в 24 рази, обсяг порожнини - збільшуватися в 520 разів. Кровотік зростає в 4-7 разів. Зовнішні статеві органи стають вітч-ними, легко розтяжними. Передня черевна стінка після 20-го тижня вагітності розтягується, її м'язи кілька гіпертро-фіруются. Молочні залози збільшуються і стають напруженими внаслідок розростання залізистих часточок. Пігментуються околососковие гуртки, при стисненні соска виділяється молозиво. Нормальний перебіг вагітності після закінчення певного терміну (40 тижнів) завершується пологами.